НАША ДЕРЖАВА – УКРАЇНА
Державна символіка
Національний герб : золотий тризуб на блакитному фоні. Таке зображення було на монетах Київської Русі часів Великого князя Володимира Святославина понад 1000 років тому. У народній уяві тризуб означає волю – це слово прочитується у візерунку тризуба. Деякі вчені вважають, що тризуб став гербом Русі-України після хрещення русичів – в ім'я Святої Трійці.
Прапор України – синьо-жовтий. Ці кольори здавна використовувалися в хоругвах та знаменах – і Київської Русі, і козацької держави. Синій колір означає небо, жовтий – хлібне поле, світло, сонце.
Національний гімн – „Ще не вмерла Україна” (музика Миколи Вербицького, слова Павла Чубинського).
Ці символи були прийняті як національні Урядом Української Народної Республіки (УНР) у 1918 році. У перші роки незалежності після 1991 р. Верховна Рада затвердила ці символи як державні у сучасній Україні.
Державна мова – українська.
Столиця
Київ. Головна вулиця – Хрещатик.
Київ – центр давньої держави Київська Русь, сьогодні він - серце України. Нинішній Київ розташований на обох берегах Дніпра, а Давній Київ розпочинався на високому правому березі. Перші поселення на території Києва датуються кам'яним віком (40 - 10 тис.р. до н.е.).
В кінці VI - на початку VII ст. у північній частині Старокиївської гори виникло перше укріплене київське городище. Заснували могутню державу Київську Русь князі слов'янського племені полян брати Кий, Щек, Хорив та сестра їхня - Либідь. На набережній Дніпра є пам'ятний знак на їхню честь, з їх іменами пов'язано багато легенд та назв сучасного міста. Розквіт Київської Русі припав на часи князювання Володимира Святославовича (980 - 1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019 - 1054 рр.). До наших днів збереглися неповторні свідки: Софійський собор та Києво-Печерська Лавра.
Сьогодні Київ - величне стародавнє місто Європи з багатьма пам'ятками мистецтва та архітектури, політичний, науковий, культурний, спортивний та індустріальний центр сучасної України, найбільший за кількістю населення (понад 3 млн чоловік) та територією (біля 800 кв.км) мегаполіс держави.
Державний устрій – Республіка.
Населення. За кількістю населення Україна займає 5 місце в Європі) і 21 місце у світі. П'ять міст України нараховують понад мільйон жителів - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк.
Основною корінною нацією в Україні є українська, частка українців в усьому населенні становить понад 75%. В усіх регіонах держави вони переважають (крім Автономної Республіки Крим), а в ряді областей (Волинській, Черкаській, Полтавській, Вінницькій, Чернігівській та Тернопільській) становлять від 90 до 96% усього населення. Корінними народами на теренах України, окрім українців, є кримські татари, караїми, кримчаки та гагаузи. В Україні проживають представники понад 110 національностей, що складає близько чверті населення країни - євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, вірмени, цигани, німці, гагаузи, литовці, чехи, словаки та інші. Найбільше росіян - понад 8 млн. чол.
Віросповідання
Християнство, іслам.
В Україні 52,3% мережі релігійних громад належать до православних церков, 27,9 % - до протестантських церков і союзів, 12,7% - до Української греко-католицької церкви, 3,2% (836 костьолів) - до Римо-католицької церкви.
Національно-духовні потреби віруючих задовольняються у формі богослужінь національною мовою з дотриманням релігійних традицій і звичаїв, що властиві цим національностям. Так, в Одеській і Чернівецькій областях у середовищі православних громад має місце тенденція до релігійно-національної самоідентифікації, зокрема, створення православних релігійних громад румун і болгар. У 198 храмах різних конфесій Закарпатської обл. богослужіння ведуться угорською мовою. При цьому кількість релігійних громад Німецької євангелічно-лютеранської церкви збільшилася в порівнянні з початком 1992 р. - у 4 рази, Вірменської апостольської церкви - у 8,8 разів, юдейського віросповідання - у 6,2, мусульманського - у 13 разів.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ
VI – VII ст. – формування Давньоруської держави на Наддніпрянщині зі столицею у Києві.
882 – Київ захопив князь Олег і об'єднав під своєю владою Київське і Новгородське князівства.
988 – Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі.

1019 – Вперше складено збірник найдавніших правових норм – „Правда Ярослава” („Руська правда”). 1054 – поділ Русі на два уділи після смерті Ярослава Мудрого.
1061 – перший напад половців на Русь.
1169 – володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський захопив і поруйнував Київ. Уперше місто втратило своє значення столиці.
1221 – на Волині почав князювати Данило Романович (Галицький). Невдовзі відновлено Галицько-Волинську державу.
1237 – вторгнення монголо-татар на руські землі.
1240 – монголо-татари захопили і зруйнували Київ.
1253 – коронування папським легатом Данила Галицького на короля Русі (його Галицько-Волинське князівство стало спадкоємцем Київської держави).
1340 – окупація Галицько-Волинської держави. Правителя Юрія ІІ отруєно, після чого польський король Казимир вторгся в Галичину. Утвердження на Волині литовського князя Любарта Гедиміновича.
1240 – 1991 – землі України перебували у складі різних держав (Росія, Польща, Литва, Туреччина, Румунія, Угорщина, Австро-Угорщина, Чехо-Словаччина, Німеччина).
1914 – народився Тарас Шевченко.
1917 , 17 березня – утворення Центральної Ради.
10 червня – І Універсал, проголошення автономії України.
7 листопада – ІІІ Універсал. Проголошення Української народної Республіки в етнографічних межах українського народу.
4 грудня – ультиматум рад наркому РСФРР Українському уряду.
26 грудня – взяття більшовиками Харкова.
22 січня – IV Універсал. Проголошення незалежності України.
29 січня – бій під Крутами (неподалік Києва), протистояння українських студентів більшовицькій армії Муравйова.
7 лютого – Київ захопило військо радянської Росії, очолене Михайлом Муравйовим. Загинули близько 5 тисяч киян. Розстріляно митрополита Київського Володимира. Поруйновані пам'ятки мистецтва.
Лютий – звернення Уряду УНР до Німеччини та Австро-Угорщини про військову допомогу у визволенні України від більшовиків.
13 листопада – проголошення Західно-Української Народної Республіки.
1919 , 22 січня – Акт Злуки УНР і ЗУНР. Соборність України.
23-31 січня – Хотинське повстання проти румунської окупації Бессарабії.
Січень – захоплення Лівобережної України більшовиками.
Липень – окупація чеськими військами Закарпаття.
Листопад – резолюція ЦК РКП(б) про радянську владу в Україні.
16 грудня – зайняття Києва частинами Червоної армії.
1921 – 22 – перший голодомор в Україні.
1929 – арешти українських діячів науки, культури, освіти, релігії у зв 'язку з так званим процессом «Спілки визволення України» (СВУ).
1932 – 33 – Голодомор. Від штучного голоду померли понад 7 мільйонів людей в Україні, переважно українських селян.
1937 – 38 – розпал репресій в СРСР, зокрема, в Україні. Розстріляні або ув'язнені сотні тисяч українських священиків, вчителів, письменників, художників, селян і робітників.
1939 , 15 березня – проголошення самостійності Карпатської України на чолі з Августином Волошиним, зі столицею в Хусті.
15 – 18 березня окупація Закарпатської України угорською армією.
Вересень – приєднання Західної України до СРСР.
1939 – 46 – ІІ світова війна за участю українців. У цій війні загинуло близько 14 мільйонів українців.
1941 , 30 червня – у Львові проголошено Акт відновлення Української держави.
14 жовтня – Організація українських націоналістів створила Українську повстанську армію (УПА).
1944 , 26 листопада – Закарпаття приєднано до СРСР.
1946 , березень – закритий процес у Києві проти ієрархів Української греко-католицької церкви. Сотні священиків та патріархі Йосифа Сліпого репресували.
1946 – 47 – третій голодомор в Україні.
1950 , 5 березня – загибель головного командира УПА Тараса Чупринки (Романа Шухевича) від рук загону МВС поблизу Львова.
1954 , 12 травня – вступ УРСР до ЮНЕСКО.
1959 , 12 жовтня – агент НКВС убив Степана Бандеру у Мюнхені.
1965 , літо-осінь – перша хвиля арештів серед української інтелігенції; заарештовано 60 осіб.
1965 – 1985 – репресії проти української інтелігенції. Боротьба з „українським націоналізмом”. Звільнення з роботи, арешти, ув'язнення. Поступове переведення освіти, науки, культури на російську мову.
1986 – аварія на Чорнобильській АЕС.
ЩАБЛІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
1989 , 8 – 9 вересня – установчий з'їзд Народного руху в Києві.
1990 , 22 січня – „людський ланцюг” з нагоди річниці Соборності України: люди, тримаючись за руки, вибудували довжелезну лінію зі Сходу на Захід країни.
16 липня – Верховною Радою прийнято Декларацію про державний суверенітет України.
24 липня – над будинком Київської міськради піднято синьо-жовтий прапор.
2 – 17 жовтня – голодування студентів у Києві. „Революція на граніті”.
1991 , 24 серпня – Верховною Радою проголошено Акт про незалежність України.
26 серпня – ВР ухвалила Указ „Про тимчасове припинення діяльності комуністичної партії України”.
19 вересня – відновлено діяльність Києво-Могилянської академії.
16 – 17 листопада – І Всеукраїнський міжнаціональний конгрес у Одесі.
1 грудня – референдум та вибори Президента України. Понад 90 % виборців підтвердили Акт про незалежність України.
1992 , 15 січня – ВР затвердила музичну редакцію Державного Гімну України.
21 – 24 серпня – І Всесвітній форум українців у Києві.
1993 – на Міжнародному конкурсі літераторів-початківців, що проводився ЮНЕСКО, переміг учень 4 класу Макіївської середньої школи на Донеччині Сашко Кочур. Він був визнаний „кращим юним поетом планети”.
1994 , 8 лютого – у Брюсселі підписано угоду про участь України в Програмі „Партнерство заради миру”.
1995 , 31 серпня – старт першого українського штучного супутника Землі „Січ-1”.
9 листопада – у Страсбурзі перед Палацом Європи піднято прапор України – 37-го члена Ради Європи.
1996 , 28 червня – ВР прийняла Конституцію України.
2 вересня – введено в обіг національну валюту України – гривню.
1999 , 30 травня – отримано перший зливок українського золота.
2001 , 5 – 14 грудня – Перший Всеукраїнський перепис населення.
2002 , 23 січня – наймолодшим чемпіоном світу з шахів став український гросмейстер Руслан Пономарьов.
2004 , 14 травня – українська співачка Руслана Лижичко стала переможницею конкурсу „Євробачення-2004”.
День незалежності та традиції його святкування
24 серпня (встановлений 1991 року). Відзначається парадом на центральній вулиці столиці – Хрещатику. |