УГОРЦІ

МОВА

Угорська мова належить до фінно-угорської родини мов, до якої також належить фінська й естонська мови. Угорська у корені відрізняється від індоєвропейських мов. Найближчими до угорської є мови ханти і мансі. Згідно з давньоугорською мовою, угорці називаються „мадяри”, що означає „люди”.

ПОХОДЖЕННЯ НАРОДУ

Угорці (самоназва – модьорок), мадяри – етнос фіно-угорської групи.

У ІІІ тисячолітті до н.е. фіно-угорські народи жили між Уральськими горами і річкою Волга, у районі річки Кама. Приблизно у період з 2000 по 1500 роки до н.е. угорські племена (рибалки і мисливці) повільно переміщувалися на південь. Досягши межі степів, вони стали кочувати. Одна група, мадяри, близько 600 року до н.е. наважилася йти далі на південь. Тут вони перемішалися з болгаро-тюркським народом зі схожою, але розвинутішою кочовою культурою. Етнічно ця група, вочевидь, стала більш тюркською, ніж угорською. Високо розвинуті релігійні ідеї, музика і соціальні організація тюрків поєдналися з північним набутком мадярів. Навіть їх назва походить від болгаро-тюркської назви: „оногур”, що означало „10 племен” (сім мадярських і три хозарських, які пізніше поселилися у Карпатському басейні). Звідси й слово Угорщина ( Hungary ).

ДАВНЯ ІСТОРІЯ НАРОДУ

Карпатський басейн, де розташована сучасна Угорщина, був заселений з раннього періоду цивілізації.

Захід сучасної Угорщини займали кельти, тут жили й іллірійці, деякі германські племена. У На території сучасної Трансданубії в античні часи існувала римська провінція Панонія. Саме тоді тут почали виникати міста, будувалися мощені шляхи, водогони, про що лишилися письмові пам'ятки. Але велике переселення народів поклало край цьому процесу. Рим поступово здавав позиції тюркським племенам зі сходу та германським з заходу, і близько 430 року остаточно поступився Панонією. У 5 столітті коло ріки Тиса осіли гуни, очолювані своїм знаменитим правителем Аттилою. У час правління Аттили (406 – 453) Карпатський басейн став центром імперії, яка охопила також кочовиків-угорців. Після смерті Аттили територією заволоділи германські племена, їх тіснили авари, придунайські болгари.
На час появи угорців у Карпатському басейні за Дунаєм існувала східна провінція Франкської імперії, на південному сході та у Трансільванії панували болгари, а на півночі - союз племен мораван.

Тим часом угорські племена, що, згідно думки частини вчених, відокремилися від решти народів фінно-угорської групи дуже рано і вже у першому тисячолітті до нашої ери кочували зі своїми стадами степами Поволжя на території сучасної Башкирії (вони звали ці місця «древня Угорщина» - «Магна Хунгарія»), були підхоплені хвилею великого переселення народів. Близько 680 року н.е. угорці, що розселилися між ріками Дон і Дніпро, опинилися у складі Хозарського каганату. Навіть під владою хозар вони мали власну організацію влади і культуру. Угорці торгували з арабами і Візантійською імперією. Вони вірили в Єдиного Бога і в безсмертя душі, віддавали перевагу моногамії. Хоча жили серед тюркських народів понад тисячу років, зберегли свою мову.

У 830 р. угорці відійшли від ослаблого Хозарського каганату, але перебували у степах, що були під владою Києва з 840 по 878 роки. Усередині 9 століття вони вторглися у Центральну Європу і на Балкани. Близько 890 року тюркський народ печеніги витіснили 7 угорських племен на захід, до Дністра і Дунаю. Тут угорці об'єдналися з трьома хозарськими племенами. Під тиском трьох могутніх сусідів – печенігів, русичів і дунайських болгарів – десять племен вирішили створити державу. Вожді племен поклали керівництво Альмоша з найсильнішого племені – мадярів.

Достеменно відомо, що із середини 800-х років нашої ери угорські воїни як союзники то франків, то мораван брали участь у сутичках на території Карпатського басейну. Це дало їм змогу вивчити тутешні місця, а також відчути «вакуум власті» на цій території. Тож, у 895 році, рятуючись від нападів печенігів,. У 895 році увесь народ, очолений Арпадом, сином Альмоша, угорські племена із жінками, дітьми та худобою вирушив до Карпатських гір. До 896 року завоювання території, згодом названої Угорщиною, було завершене. Невдовзі угорці, чисельність яких тоді сягала півмільйона осіб, асимілювали більшість слов'янських груп, розкиданих по завойованій території. У другій половині Х ст.. колонізували Трансільванію.

Легенда про коронацію короля Іштвана

Іштван тримав свій народ у сильних руках. Коли про це дізналися священики західних країн, то поспішили до Угорщини, щоб навчати угорців-язичників. Угорський народ прийняв християнську віру. Іштван був задоволений цим. Він покликав монаха Остриха і попросив його про послугу.

— Прийшов час, щоб за наші труди просити від Папи Римського благословення. Але для угорців потрібне не тільки благословення, але й корона. Іди до Риму і проси для нас у Папи корону і благословення.

•  Так буде, як ти того хочеш, – мовив монах і пішов.

Як не поспішав монах, але його випередив посол короля іншої держави. Він також хотів корону для свого правителя. Корона для того короля вже була готова. Папа Сельвестр 11 ту корону хотів віддати тому народові, але тієї ночі йому приснився сон, у якому до нього звернувся ангел:

— Завтра до тебе прийде посол з невідомої тобі держави, який попросить у тебе корону і благословення для свого правителя. Дай йому корону.

Наступного дня перед Папою з ' явився монах Острих і від імені Іштвана попросив корону. Папа згадав слова ангела і коронував Іштвана.

ЕТНОКУЛЬТУРА

Одяг

Жіночий угорський стрій складається з короткої вишитої сорочки зі зборками на плечах і дуже широкими рукавами; з дуже широкої недовгої спідниці, зібраної на талії – її вдягають на декілька нижніх спідниць. Усе це доповнює барвиста безрукавка. Є різноманітні головні убори: очіпки, хустки.

Чоловіки носять коротку сорочку, вузькі чорні суконні штани (на сході) або дуже широкі лляні (на заході), темну жилетку. Головний убір – шапки кількох видів.

Одяг угорці прикрашають вишивкою і аплікацією.

Храмова архітектура

Храмова архітектура піддалася впливові бароко та неокласицизму. Прикладом є церквіа у стилі бароко у місті Естергамі.

Житло

Типовий угорський дім і зараз видовжений та має вузьку галерею уздовж довгих стін. Продовження одного зі скатів даху утворює навіс над галереєю, який підтримується кількома колонами, прикрашеними різьбленням і візерунками.

Господарські будівлі розміщені в ряд за житловим будинком або збудовані окремо на подвір 'ї. Незмінна ознака кожного подвір'я – колодязь з «журавлем».

КУХНЯ

У першій половині першого тисячоліття до нашої ери предки угорців жили на південному заході Уралу вздовж річки Волга (на території нинішньої Башкирії). Перехід через Карпати (у 895-896 рр.) привів їх у Карпатський басейн, де вони остаточно осіли. Основним продуктом на той час для них було кінське м'ясо. Його разом з овочами нарізали шматочками і варили у воді, додаючи спеції. З часом на благодатній угорській землі кочова кулінарія докорінно змінилася, а самі угорці стали знавцями "високої кухні" раніше від інших європейських держав. Сприятливий клімат і плодючі землі Карпатського басейну дали можливість вирощувати тут овочі й різноманітні культури.

Святому Іштвану, королю Угорщини, вдалося створити у Карпатському басейні сильну християнську державу західноєвропейського зразка. Територію країни того часу населяли не лише "справжні угорці", але також представники інших національностей: німці, цигани, слов'яни, італійці. Історія угорської кухні збагачена запозиченнями з їхніх кухонь. Хоча, Угорщина змогла зберегти власну специфіку приготування й використання продуктів.

Вже у період з ХІ по ХІV століття королі династії Арпадів високо цінували своїх кухарів, багатьом з яких дарували дворянську грамоту і помістя на околицях села Кірайсакачі. Тут сформувалися справжні династії кухарів.

Майже в усіх національних стравах провідну роль відведено паприці – це, наприклад, гуляш (щось середнє між густим супом і м'ясним рагу), перекельт (рагу, у якому переважає кришена цибуля), токань (страва, схожа на перекельт) і паприкаш (паприкашем називають усі страви зі сметанним соусом і паприкою). Хоча ця національна пряність угорців - паприка - завезена турками, поширення отримала лише сторіччя назад. Зелені й жовті недозрілі стручки перцю йдуть на різноманітні салати і гарніри, а доспілі червоні перчики перемелюються і стають приправою. Угорська паприка має з десяток офіційно визнаних відтінків смаку.

Супи - невід'ємна частина угорського стола. М'ясний угорський суп зі свинини готують у вихідні дні, коли вся сім'я збирається вдома. Рибний суп (халозле) готують з риби різних видів із застосуванням паприки (як пряності, так і в свіжому вигляді), томатів і цибулі. Традиційно рибний суп готують на Різдво. А на наступний день подають голубці й індичку.

У кінці серпня угорці відзначають свято нового хліба. З борошна нового врожаю печуть хліб. Традиція печення хліб у власних домівках збереглася у селах й досі. З числа борошняних страв популярні локшина із сиром, рулет (з вишнями, сиром, маком), а також галушки шомлої і варгабелеш. Перебування під владою Австрії принесло країні одну безперечну вигоду: угорці навчилися робити чудові кондитерські вироби.

Виноробство - важлива галузь угорського сільського господарства. Всесвітньо відомим угорським вином і королем угорських вин з 18 століття стало вино Токай, вироблюване в області Токай. Необхідно відзначити, що історія виноробства в Угорщині нараховує близько 2000 років. У різні часи угорська виноробна культура випробовувала на собі італійський, іспанський та французький вплив. Згідно із законодавством цієї країни, виділяють 22 виноробних регіони, найбільш відомими з яких вважаються Балатон, Егер, Сексард, Віллань-Шиклош, Токай-Хедьайя, Шомло. Угорці культивують не тільки "міжнародні" сорти винограду, але й споконвічно угорські, такі як Кекфранкош, Токайський Фурмінт. Однак серед червоних вин безсумнівно варто спробувати "Сексарді Бікавер", червоне сухе вино з регіону Сексард, назва якого перекладається, як "бичача кров". Вино виготовлене з чотирьох сортів винограду (Мерло, Кекфранкош, Каберне Совіньйон, Цвайгельт).

Юшка-гуляш

Щоб приготувати суп-гуляш необхідно узяти: 800 г нарізаної шматочками свинини (філе, спинка), 100 г мілко подрібненої цибулі, 500 г нарізаної кубиками картоплі, 4 шт. червоного стручкового перцю, 2 столові ложки солодкого червоного перцю, 1 столову ложку солі.
У казанок вкладають м'ясо і цибулю, заливають водою, додають стручковий перець і ставлять на вогонь. Після того, як страва почне кипіти, додають сіль і червоний перець. Коли м'ясо майже готове, кладуть картоплю і доварюють.

Фезелек
Оригінальна угорська страва з овочів - капусти картоплі, квасолі, сочевиці - називається фезелек. Овочі ріжуть на дрібні шматочки, тушкують у невеликій кількості води. Після чого для досягнення необхідної консистенції в них додають борошняну пасеровку зі сметаною або тертою картоплею.

Єо Етвадят! Смачного!

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО

Декоративно-вжиткове мистецтво: вироби з дерева, рогів, кістки. Різні види ремесел: вишивка, ткацтво. Розвинене гончарство: полив ' яні тарілі, глечики з квітками або геометричним орнаментом, подібним до того, що зустрічається у вишивці. Дуже цікавим є угорський візерунковий розпис поштукатурених стін житла – їх покривають суцільним орнаментом, також подібним до вишивкового.

ТРАДИЦІЙНА МУЗИКА І СПІВ

Пісенна культура народу представлена такими різновидами співу: григоріанським (з приходом католиків), одноголосний та багатоголосний. Жанри пісень різноманітні: побутовий, обрядовий, трудовий. Дуже популярними були чабанські пісні.

Музичні інструменти: ріг, фуруйя, волинка, тарогато, кобза, лютня, цитра. Ріг – духовий, сигнальний, в основному мундштучний. Вироблявся з бивнів або з рогів тварин. Виконував ритуальну роль в обрядах та сигнальну – для мисливців.

ТАНЦЮВАЛЬНА КУЛЬТУРА

Чардаш – найвідоміший угорський народний танець. Складається з двох частин: повільного чоловічого кругового танку і патетично-запального танку у парах.

Вербункаш – чоловічий танець, якому притаманна структурна чіткість (квадратність). Виконується під супровід циганського музичного оркестру (склад: 2 скрипки, цимбали, контрабас).

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ

Національна катастрофа у роки ІІ світової війни, в якій Угорщина виступала на боці нацистів, змусила країну докорінно переглянути свою попередню політику, поміняти стратегію. У другій половині ХХ ст. Угорщина поступово відмежовувалася від помилок міжвоєнного періоду, відмовилась від насильницької ревізії кордонів із сусідніми державами, відійшла від прагнень формувати угорську державу «в межах Святого Іштвана», повела активний пошук примирення зі слов'янством, з румунським народом, подолання антисемітизму як державної політики.

Угорщина втратила у війні 1,3 млн. чоловік, усі прирощені у 1938–1941 рр. території були повернуті до сусідніх держав, як це було визначено Тріанонським договором у 1920 р. Угорщина втратила також свій вплив на землях усіх сусідніх етносів. Третина угорців лишилася за межами нової державної території. Здобувши перемогу, СРСР формував свої західні кордони і політику у Східній Європі у своїх інтересах. Галичина, Буковина, Закарпаття, Бессарабія, Ізмаїльщина приєднувалися до радянської України. В Угорщині, як і в усій Східній Європі, було встановлено соціалістичний лад радянської моделі.

По війні лише окремі помітні науковці та літератори (Д.Сароз, Ф.Глац, І.Чурка) відкрито вели пошук основ для втілення національно-державницьких ідей угорців у нових умовах, політична ж система дуже швидко відійшла від колишніх ідеалів і дуже повільно виробляла нові принципи існування угорців. Угорщина на міжнародній арені офіційно не порушувала жодного питання, яке б суперечило інтересам сусідніх держав чи викликало б сумніви щодо визнання нею недоторканості кордонів.

Після зміни суспільного ладу і формування народно-демократичного устрою в 90-ті роки відбулося становлення справді незалежного зовнішньополітичного курсу Угорщини. Його найсуттєвішими елементами є визнання недоторканості кордонів, рівноправність, інтеґрація Угорщини до Європейського Союзу, й прагнення вступити до НАТО та зближення з ним, у подальшому захист прав угорських національних меншин лише міжнародно-правовими засобами.

Незважаючи на те, що Угорщина відмовилася від ірредентистської політики 20–30-х рр., зберігаються серйозні проблеми в її стосунках з Румунією, Словаччиною, Сербією. Це пов'язано з тим, що Угорщина, визнаючи встановлені кордони, не вважає задовільним становище угорців у цих країнах і справедливо відстоює права на національний, культурний розвиток усіх 15 млн. угорців, розділених між шістьма державами, намагається запобігти асиміляції угорського етносу в сусідніх країнах.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

23 жовтня 1956 року студенти в Будапешті, натхненні подіями у Польщі, вийшли на демонстрацію, вимагаючи незалежності і вільних виборів. Такі демонстрації переросли у всенародне повстання. 30 жовтня революція перемогла. Імре Надь сформував коаліційний Уряд, що проголосив повернення до багатопартійної системи 1945 – 47 років. Надь закликав Москву розпочати переговори про негайне виведення усіх радянських військ.

1 листопада радянські військові оточили угорські аеродроми і Будапешт, радянські підрозділи вторглися на територію країни. Імре Надь оголосив про вихід Угорщини з Варшавського договору, проголосив нейтралітет Угорщини і звернувся по допомогу до країн Заходу і США. Але допомоги не було. 4 листопада радянська армія здійснила широкомасштабний наступ на Будапешт та інші великі міста. Важкі бої тривали декілька днів, і повстання було придушене. Імре Надя арештували представники КДБ, не зважаючи на обіцянку про його недоторканність.

1957 року новий уряд Яноша Кадара чинив репресії проти всіх, кого підозрювали в участі у революції. Тисячі людей були страчені або ув'язнені, у тому числі й Імре Надь. В Угорщині розмістився військовий контингент СРСР чисельністю від 50 до 80 тисяч вояків.

Щоб стабілізувати ситуацію, Кадар у 1961 році здійснював політику примирення. Найбільш ненависні сталіністи були репресовані, до університетів почали приймати дітей „класових ворогів”, професіоналізм у роботі став цінуватися вище членства у партії. Більш широкий доступ до західних книг і фільмів отримали інтелектуали. 1964 року врегулювали відносини з Римо-католицькою церквою. Утім, Угорщина посіла ворожу позицію стосовно демократичних реформ у Чехо-Словаччині і приєдналася до СРСР у ході вторгнення до цієї країни 20-21 серпня 1968 року.

1968 рік був відзначений також впровадженням „нового економічного механізму”, однак центральний уряд продовжував складати п 'ятирічні плани розвитку економіки. Членам сільськогосподарських колективів дозволили обробляти приватні ділянки землі і виробляти товари для приватного продажу.

Під кінець 1980-х Кадар став символізувати політичний консерватизм і економічний застій. У 1988 році він був вимушений покинути керівництво комуністичною партією. Провідні пости посіли прибічники радикальних реформ. Компартія погодилася на запровадження нової конституції, багатопартійної парламентської системи. До середини 1989 року Були сформовані незалежні профспілки, політичні партії і молодіжні організації, а радянські війська стали покидати Угорщину.

Тіла Імре Надя та інших лідерів революції 1956 року були з почестями перепоховані.

РЕСПУБЛІКА УГОРЩИНА

Magyaroszag

Державна символіка

Населення

10,043 млн. осіб. (на 01.01.2001). 63% населення – городяни. Населення майже цілком (на 96%) мононаціональне. Невеликі мовні меншини складаються з циган, словаків, німців, сербів, румун, українців.

Державний устрій

Парламентська республіка.

Столиця

Будапешт. Пам'ятки столиці: площа Героїв, Парламент, Ланцюговий міст, собор св. Іштвана, Будайська фортеця, Рибацький бастіон. Гора Геллерт (уже 10 років над угорською столицею не височить пам'ятник радянському воїну-визволителю, який декілька десятиліть споглядав на Дунай з верхівки гори Геллерт. Його місце зараз займає жінка з пальмовою гілкою в руках, яка символізує свободу та незалежність Угорщини). “Парк статуй” – до нього перевезли пам'ятники представникам комуністичної епохи – Марксу, Енгельсу, Леніну та Димитрову. У Будапешті є найдавніший зоопарк, відомі термальні купальні "Сечені".

Віросповідання

Серед релігійних угорців більшість становлять римо-католики, є 25% протестантів, переважно кальвіністів, і 3% греко-католиків.

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ

Угорці прибули на їхні нинішні землі в кінці 9 столітя з первісної батьківщини між Волгою і Уралом. У 895-96 рр. під проводом Арпада через Карпати вирушили в Панонію. Тут у межиріччі Тиси і Дунаю вони асиміювали місцеве слов'янське населення, прийняли християнство і створили Угорське королівство.

Початок 900-х рр. — переселення (з Уралу) 7 племен в Карпатську долину

1000 — становлення Угорщини як держави, коронація Іштвана. Угорці приймають християнство.

1241 — навала татарскої орди.

1458-1490 — правління Великого Ренесанського короля Гуняди Матяша (справедливий).

1526 р.,29 серпня - битва при Мохачі угорської армії з турецьким військом під особистим командуванням султана Сулеймана І. Угорці зазнають нищівної поразки, і вже за два тижні султан вступає до угорської столиці - міста Буди. Майже на 150 років від цієї дати Угорщина потрапляє під владу турків. Країну поділено на три частини. Фердинанд Габсбург править на заході країни, турки у центральних областях, і лише князівство у південній Трансильванії (територія сучасної Румунії), незважаючи на залежність від султана у зовнішній політиці, на довгий час залишається цитаделлю угорської культури.

1686 р. - Армія Священного союзу, створеного Габсбурзькою імперією, Польщею та Венецією, визволяють Буду. Згодом, вся територія Угорщини була звільнена від турецької окупації. Але віденській двір на відвойованих територіях здійснював абсолютистські прагнення, розподіляв землі між своїми прибічниками, нехтуючи законними правами колишніх власників. Тож про вільне обрання угорського короля не могло бути й мови.

1686-1790 рр. - Правління Габсбурзької династії.

1703 - 1711 рр. - Національно-визвольна боротьба проти Габсбургів, яку очолив Ференц Ракоці ІІ, нащадок трансильванського князя. Шляхом суспільних реформ він намагався повернути знесиленій країні колишню боєздатність. Але, незважаючи на низку успіхів, повстанці врешті - решт були розбиті, а Ференц Ракоці залишив країну.

1714 -1715 рр. - прийнято закони, що забезпечували Угорщині конституційну незалежність, а її дворянству - колишні привілеї.

ХІХ століття, перша половина - рух за державні реформи, спрямовані на політичні й економічні зміни в країні, на розвиток угорської культури та мови. Тоді ж був створений Національний гімн і відкрита Угорська академія наук. Розпочалося будівництво Ланцюгового мосту. Ініціатором цього був граф Іштван Сечені (1791 - 1860 рр.) , видатна фігура Реформаторської епохи.

1832 - 1848 рр. - опозиція під керівництвом Лайоша Кошута робить політичні кроки до звільнення Угорщини від влади Відня.

1848 р., 15 березня - революція в Пешті, на чолі якої виступив один з найвидатніших поетів Угорщини Шандор Петефі та його однодумці. Віденьський двір був змушений почати переговори з делегацією державних зборів на чолі з Кошутом. В результаті були прийняті т.з. «квітневі закони», що скасували право дворян не платити податки, проголосили волю кріпосних та затвердили буржуазні свободи. В Угорщину та Трансильванію призначався спільний відповідальний уряд з центром у Пешт-Буді. Таким чином, в межах імперії Угорщина отримала максимально можливу самостійність.

1849 р. - Віденський уряд оговтався і завдяки допомозі російської армії завдав поразки угорцям. Почалися криваві репресії з боку Австрії, конституційність було скасовано і Угорщина розчинилася в Імперії Габсбургів.
6 жовтня 1949 — страта генералів в Араді.
1867 р. - укладено угоду про перетворення Габсбурзької імперії, що поступово бідніла та втрачала міжнародний авторитет, на дуалістичну монархію Австро-Угорщину, дві рівноправні частини якої отримали повний суверенітет у внутрішній політиці. Наступні півстоліття для Угорщини стали роками миру і розквіту.

1896 р. - всесвітня виставка та святкування з нагоди тисячоліття приходу угорців до Європи.

1918-1919 — Угорська республіканська рада.

1920 — Тріанонська мирна угода (відділення Закарпаття)

1938 - 1940 - Угорщина укладає договір з Німеччиною та Австрією, і з початком нацистської агресії в Європі повертає собі колишні землі на території Чехословаччини та Румунії.

1941 - Угорщина вступає у другу Світову війну нападом на Югославію, далі воює проти Радянського Союзу. Але згодом угорська еліта починає шукати можливості угод із західними державами.

1944 - Німеччина дізнається про «сумніви» союзника і здійснює окупацію Угорщини, відкриваючи шлях і угорському фашизму.

1945 - Червона Армія звільнила Угорщину від нацистів, але зберегла військову присутність в країні, оскільки, як стало відомо, учасники Ялтинської конференції ще у 1943 р. віднесли Угорщину «до сфери радянських інтересів».

1946 — Проголошення Угорщини як республіки.

1946 -48 - Відбудова країни, земельна реформа, націоналізація приватних підприємств в умовах експериментів по створенню багатопартійної демократичної системи.

1948-1953 - сталінська диктатура Ракоші. Завершення націоналізації, розвиток важкої промисловості, примусова колективізація. Репресії проти десятків тисяч «ворогів народу».

1956 - Активізація опору тоталітарному режиму.

23 жовтня 1956 — революція проти сталінізмі. Проголошення Угорщини як вільної держави. Військове втручання радянського уряду (початок 4 листопада) і жорстоке придушення революції. Двісті тисяч угорців втечею рятуються з розбурханої країни. Маріонетковий уряд, очолюваний Яношем Кадаром, розпочав свою діяльність репресіями.

1960-ті роки - Навіть комуністи зрозуміли, що до старих методів вороття немає, тож після «наведення порядку» проголошено курс на демократизацію. Більшість політичних репресованих отримали амністію.

1968 - Запровадження «нового економічного механізму», поступове зростання життєвого рівня. Але «м'яка диктатура» не забезпечувала належного економічного зростання, що стало відчутним вже за десятиліття.

Червень 1997 – Угорщина разом з Польщею та Чеською Республікою запрошені до НАТО в якості повноправних членів альянсу.

Квітень 1999 – Угорщина стала повноправним членом НАТО, що ознаменувало кінець комуністичного правління у країні.

1 травня 2004 – Угорщина стала членом ЄС (Євросоюзу)

День незалежності

20 серпня - День Конституції

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОСВІТИ

Перші школи в Угорщині з'явилися тисячу років тому, а державні "стандарти" (королівські декрети щодо програм) запроваджені понад два століття тому. Система освіти була добре розвиненою вже в ХІХ ст. Сьогодні тут досить розвинена дошкільна освіта, яка охоплює більшість дітей. Для угорців слова "середня школа" стосуються навчання після 14 років, коли діти переходять з 8-річної базової школи на наступний рівень. Обов'язкове навчання розпочинається з 6 років і налічує 10 класів. Перші 4 роки базової школи всі діти мають однакові програми, але вже з 5-го класу невелика частина може перейти у гімназію з 8-річним навчанням, а після 6-го — у шестикласні гімназії. Все ж більшість постає перед питанням вибору профілю подальшого навчання у віці 14 років. Загалом у середню освіту переходить понад 90% всього випуску базових шкіл. Приблизно половина обирає гімназії (4 роки) та профшколи з тривалими програмами (4-5 років), які надають в разі успіху на випускних екзаменах атестат зрілості (maturity) та можливість претендувати на вищу освіту. Решта чи кидає навчання, чи продовжує у проф- чи ремісничих школах з короткими (2-3 роки) програмами.

У систему вищої освіти входять університети та інститути (коледжі). До початку останніх реформ в Угорщині отримував вищу освіту надто малий відсоток молоді, а кількіть студентів (усього 970 на 100 000 населення) була серед трьох найнижчих у Європі. Виправлення цієї ситуації стало одним з пріоритетів країни з початку 90-х років. Була створена нова законодавча база з урядових актів та законів (з вищої освіти — у 1993 і 1996 р.), що зумовило появу групи приватних ВНЗ та великого розширення автономії державних закладів. 1996 рік став роком прийняття державних стадартів в освіті у вигляді основного національного навчального плану.

Збереження культурної спадщини

Місто угорського бароко – Егер, де збереглися замок і базиліка, є термальні купальні. У Мішкольц-Тапольце – друга за розмірами в Європі печерна купальня. Секешфехервар - перша столиця Угорщини. Веспрем - "місто королев". На півострові Тихань міститься Тиханьське абатство і є пам'ятник королю Андрашу та його дружині Анастасії (доньці Ярослава Мудрого). Повернення до історичних першоджерел стає в сучасній Угорщині справжньою модою. В одному з фешенебельних ресторанів угорської столиці розроблена спеціальна програма, під час якої відвідувачеві пропонується історичне театральне дійство за участю короля Андраша, його дружини Анастасії, доньки Київського князя Ярослава Мудрого, та королівської свити у супроводі старовинного оркестру. Гості ресторану мають змогу скуштувати страви, які подавалися до королівського столу у середньовіччі. Цікаво, що квитки на такі міні-вистави розпродані вже до кінця літнього сезону.

Угорці досить толерантно ставляться до історичних та архітектурних пам ' яток чужих культур. В Будапешті мирно співіснують залишки давньоримської фортеці Контре Аквинкум з куполами турецьких бань, католицькі, православні та греко-католицькі храми з іудейською синагогою. Нещодавно рішенням угорського уряду була відновлена одна з мусульманських святинь міста, що залишилася з часів турецької колонізації – мусульманський монастир з могилою знаменитого дервіша Гюль Баби.

На початку 60-х років ХХ ст. угорський уряд прийняв рішення про відновлення історичних пам ' яток. Унікальний досвід відбудови фортеці Шюмега підштовхнув уряд Угорщини на прийняття рішення про передачу усіх зруйнованих свого часу фортець та замків країни у приватні руки.

УГОРЦІ В УКРАЇНІ

ПОСОЛЬСТВО УГОРСЬКОЇ РЕСПУБЛIКИ
01034, Київ, вул. Рейтарська, 33
(044) 238 6381

•  Київське Об'єднання угорців

•  Демократична спілка угорців України

•  Товариство угорської культури Закарпаття.

•  Угорський національний театр імені Дюли Ієша у місті Берегове...

ІСТОРІЯ РОЗСЕЛЕННЯ

У 9 столітті угорські племена, просуваючись на захід, стали табором під Києвом, звідси назва елементу київської топоніміки – Угорське урочище.

УКРАЇНО-УГОРСЬКЕ СПІВЖИТТЯ

Співжиття цих двох етносів призвело до мовно-культурних взаємовпливів: до угорської мови увійшло багато українізмів і навпаки. Український побут, фольклор, музика Закарпаття також виявляють угорські впливи.

В 11-13 ст.ст. між Україною і Угорщиною існували переважно династичні зв'язки: дочка князя Володимира Предслава була дружиною короля Владислава Лисого. Син Владислава, Андрій І, одружений з дочкою Ярослава Мудрого Анастасією був запрошений на угорський престол. За його влади зросли українські впливи при королівському дворі та в релігійно-культурному житті, зокрема поширювався східно-християнський обряд. Дочка Володимира Мономаха Євфимія була дружиною угорського короля Коломана І, який завоював Хорватію і Дамеацію і охоче втручався в міжусобиці українських князів. Король Угорщини Гьоза ІІ одружився з Ефросинією, дочкою київського князя Мстислава.

Наприкінці ХІІ ст. угорський король Бела ІІІ захопив у 1188р. Галич і проголосив себе королем Галичини. Але в боротьбі з українськими князями Бела ІІІ зазнав поразки. Українські князі часто спиралися на допомогу угорських королів у боротьбі за владу.

Дружина князя Романа Мстиславича, Ганна, погодилась на протекторат Андрія ІІ Угорського, але той привів угорські війська і проголосив себе королем “Галичини і Володимерії”. Син Андрія, Коломан ІІ був коронований галицьким королем, але його і угорські війська вигнав з Галича Мстислав Удатний. Всю першу половину 12ст. угорські королі брали найактивнішу участь в боротьбі за галицький престол. Данило галицький поставив на цьому крапку, розбивши угорців під Ярославом у 1245 році. Після цього в 1247 році Бела І V віддав дочку Констанцію за сина Данила Лева І, який до речі, поширив свої впливи на Закарпаття. Онуки Лева І брали активну участь в боротьбі тепер вже за угорський престол.

За розподілу Польщі в 1772 році, австрійські імператори успадкували титул угорських королів як володарів “Галичини і Лодомерії”, Після занепаду Галицької держави в ХІУ столітті, на певний час зв'язки між двома етносами практично припиняються, і лише в ХУІІст. відновлюються контакти між Козацькою державою та угорським Семигородським князівством (Трансільванія). У подальшому українсько-угорські зв'язки визначалися, головним чином, пануванням, Угорщини над українським Закарпаттям, потужним угорським асиміняційним тиском на закарпатських українців. Під час угорської революції 1848-1849р.р. українське населення її не підтримало, вважаючи за краще зберегти лояльність до Відня. В цілому політика Угорщини на Закарпатті (а після австро-угорського порозуміння 1867 року Угорщина отримала статус королівства) була шовіністичною. Угорська влада цілеспрямовано виховувала місцевих українців у дусі відданості Будапешту, угорській мові, культурі й традиціям. Таких зугорщених українців називали “мадяронами”.

У 20-му столітті, у І і ІІ Світових війнах угорські війська перебували на українській території і залишили погану пам'ять про себе масовими репресіями. У 1919-20р.р. в Будапешті перебували дипломатичні місії УНР (на чолі з Галаганом) та ЗУНР (на чолі з Біберовичем). Уряд ЗУНР, формально демонструючи нейтралітет у закарпатських справах, фактично підтримував рух закарпатських українців за приєднання до України. За часів існування комуністичної Угорської Совєтської республіки під проводом Бели Куна і Тібора Самуелі російська Червона армія не змогла надати допомогу угорським комуністам, через перешкоду з боку армії УНР, УГА та повстання отамана Григорієва.

Під час другої світової війни на південному сході Галичини функціонувала угорська окупаційна адміністрація. У квітні 1944 року відступаючи через контрольовану УПА територію угорська армія в Карпатах уклала з українськими повстанцями угоду про нейтралітет.

Після 1945р. деякі українські емігранти співпрацювали з угорцями, зокрема угорський генерал Фаркаш очолював Антибільшовицький блок народів (АБН), створений подружжям українських політичних діячів Стецьків, був головою його Ради.

ВИДАТНІ УГОРЦІ – УРОДЖЕНЦІ УКРАЇНИ

У Мукачевому народився відомий художник Мункачі Мигаль.

У Тячеві проживав і працював угорський художник Голлоши Шимон (на честь якого назвали національну Угорську школу)

Фюзеші Магда – відома угорська поетеса, що проживала на Закарпатті.

Золтан Алмаші – молодий український композитор. Родом із Берегова, Золтан є сином типового для закарпатського регіону подружжя: мати - українка, батько - угорець. Родинна професія Алмашів – музикант. Родину Алмашів спіткала трагедія багатьох етнічних угорців: з приходом у Закарпаття так званої "армії-визволительки" Гейзу Алмаші (діда майбутнього композитора) заарештували, і він зник безвісті. Нещодавно музика Золтана звучала на одному з найвідоміших у Європі музичних форумів "Гаудеамус", який щорічно відбувається в Амстердамі. Водночас він, як професіональний віолончеліст, працює в Національному ансамблі солістів "Київська камерата".

СЬОГОДЕННЯ

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 тис. 600 осіб, які визнали себе угорцями. Кількість угорців, у порівнянні з переписом 1989 року дуже незначно зменшилась, на 4%. Майже 95% угорців назвали рідною мовою угорську, в абсолютних цифрах – 149431 особа, 5367 осіб – українську, 1513 осіб – російську. Переважна більшість угорців України – це мешканці Закарпаття, 151 тисяча з половиною із 156-ти тисяч. У самому Закарпатті, де вони становлять 12% населення області, угорці є більшістю в Берегівському районі, половиною населення Виноградівського району, і помітну чисельно меншість в Ужгородському та Мукачівському районах. Угорців справедливо вважають однією з найстійкіших щодо асиміляції етнічних груп України, що напевно пояснюється компактним розселенням в межах кількох районів однієї області України, причому деякі з них межують з історичною батьківщиною – Угорщиною.

МОЖЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

На Закарпатті є угорські національні школи. Вищу освіту угорською мовою можна отримати у Берегівському педагогічному інституті, та в Ужгородському національному університеті(де є відділення угорської мови і літератури).