Турки месхетинці: сучасний стан і проблеми інтеґрації в українське суспільство

У Херсонській області зареєстровано 20 громадських організацій національних меншин, які займаються культурною та просвітницькою діяльністю (вивченням мови меншини). Натомість критичним є становище між-національних відносин у місцях компактного проживання турків-месхетинців.

Турки-месхетинці належать до сумнозвісного списку народів, що зазнали репресій у сталінські часи: в 1944 р. десятки тисяч турків-месхетинців було депортовано з південних районів Грузії до радянських республік Центральної Азії. В 1989 р. внаслідок загострення міжетнічного конфлікту в Узбекистані турки-месхетинці були змушені знову шукати собі притулок у різних країнах Європи і Азії.

Значна частина турків-месхетинців оселилася і на території України (переважно в південному реґіоні та Донецькій області).
До цього часу проблема повернення турків-месхетинців на історичну батьківщину фактично не вирішена (хоч у Грузії існує відповідна законодавча база), а в деяких місцях компактного проживання, зокрема в Краснодарському краю та Волгоградській області РФ, тривають масштабні міжетнічні конфлікти. Порівняно з іншими державами в Україні ситуація навколо турків-месхетинців відносно стабільна. Але за даними пілотного дослідження (лейтмотивні інтерв'ю, спостереження), проведеного кафедрою філософії і соціології Херсонського державного технологічного університету 2002 р. у Херсонській області, де проживає найбільша в Україні турецько-месхетинська діаспора (3,7 тис.), міжетнічна ситуація може погіршитися – цьому може сприяти і економічна відсталість області, і недосконалість реформування в аграрному секторі господарства, і демографічні процеси, і відсутність законодавчих та нормативно-правових актів стосовно депортованих осіб за національною ознакою.

Хоч в Україні в місцях компактного проживання турецько-месхетинського населення (зокрема, в Херсонській області) накопичуються конфліктогенні фактори, робота по їх усуненню практично не ведеться. Щодо турецько-месхетинської проблеми проводиться політика замовчування як на державному, так і на обласному рівні. Наприклад, Держкомстат України у звіті щодо національного складу населення Херсонської області «загубив» інформацію про чисельність турецько-месхетинського населення в області. В оприлюднених Держкомстатом України даних щодо етнічного складу населення Херсонської області бракує інформації про чисельність турків, а точніше, про найчисельніший турецький субетнос.

Таблиця 1

Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 р.

У таблиці подано інформацію про чисельність етносів, кількість яких перевищує 2 тис. осіб. За даними національно-культурного товариства турків-месхетинців «Ватан», станом на 10.01.1997 р. в Україні проживало близько 10 тис. представників цього етносу, з них – 5 тис. на Херсонщині.
Подібну таблицю надруковано в органі Херсонської обласної ради «Наддніпрянська правда». На відміну від центрального офісу Херсонське обласне управління надало більш розширену інформацію і «не забуло» турків-месхетинців (див. табл. 2).
Таблиця 2
Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 р.

Як вийшло, що етнос, майже вдвічі більший наступного (кримські татари) за кількістю, «зник» із таблиці? Та ще й з таким величезним показником збільшення чисельності – у 467 разів збільшилась кількість турецько-месхетинського населення в Херсонській області (за даними перепису 1989 р., у Херсонській області проживало лише 8 осіб, які визначили свою національність як «турки»). Динаміка більш ніж вражаюча. І це враховуючи, що 1989 р. було зареєстровано саме месхетинських турків. В іншому випадку мова йшла б про цифру на порядок більшу. Але й на цьому непересічному факті увага не зосереджується навіть і на місцевому рівні. В згаданій газеті в коментарях до таблиці увага акцентується на зростанні чисельності вірменів, корейців (в 2,5 раза), татар і азербайджанців (в 1,7 раза), але тільки не турків.
Картину щодо динаміки збільшення турецько-месхетинського населення Херсонської області доповнюють дані Всеукраїнського перепису турецько-месхетинського населення, проведеного Державним комітетом України у справах національностей та міграції 1999 р. (фіксувалося ім'я, адреса, попереднє місце проживання та бажання імміґрувати в Грузію). За інформацією Управління у справах національностей та міґрації Херсонської облдержадміністрації, станом на 1 квітня 1999 р. на території області проживало 2990 турків-месхетинців. Тобто за неповних 21 місяць (до перепису 2001 р.) приріст турецько-месхетинського населення перевищив 700 осіб. Отже, в майбутньому слід очікувати подальшого зростання турецько-месхетинського населення в Україні.
Приріст турецько-месхетинського населення зумовлено передусім традиційно високою народжуваністю. Нижще наведено дані про кількість школярів турецько-месхетинскої національності в Чаплинському районі, де проживає переважна більшість турків-месхетинців на Херсонщині (див. табл. 3).

Таблиця 3
Динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області станом на 2001/2002 навчальний рік

З 1991 р. спостерігається стабільна тенденція до зростання частки учнів турецько-месхетинської національності в школах району за рахунок дітей, що народилися вже на території України. Пік (70% сімей) еміґраційної активності українських турків-месхетинців припав на 1990 рік. Пізніше міґрація продовжувалась, але вже не так інтенсивно. Саме на цей час припадає і збільшення частки учнів турецько-месхетинської національності, що вибивається з ряду. Незначна частка учнів турецько-месхетинскої національності в 10/11-х класах пояснюється і тим, що значна їх кількість (особливо жіночої статі) обмежується неповною середньою або початковою освітою.
Попри те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинскої національності (наприклад, у школі с. Морозівка частка учнів турецько-месхетинського населення становить 76,3%, с. Балтазарівка – 33,5; с. Надеждівка – 30,4; с. Скадовка – 25,8; с. Павлівка – 23,9%; с. Хрестівка – 23,6%), ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає (див. табл. 4).

Таблиця 4
Динаміка соціальних установок населення України
відносно представників турецької національності
(за шкалою Богардуса)

Динаміка показника шкали Богардуса означає, що соціальна дистанція між домінуючими етносами і турками збільшується і наближується до шести. Показник «6» є критичним, адже свідчить про те, що в цьому випадку бажані контакти з представниками певного етносу, обмежуються контактами з його представниками, як з громадянами іншої держави, туристами, а не як мешканцями України, колегами по роботі, сусідами, друзями або родичами.
Наведені показники свідчать про значний конфліктний потенціал, що міститься в місцях компактного проживання турків-месхетинців. Зниження міжетнічної напруженості навколо турків-месхетинців в Херсонській області та сусідніх реґонах (Миколаївська, Запорізька та Донецька області), усунення чинників міжетнічної напруженості, формування позитивної громадської думки з боку домінуючих етносів, налагодження толерантних міжнаціональних відносин, забезпечення належних умов для вирішення проблем у напрямі адаптації турецько-месхетинського населення в український соціум є нагальними потребами українського суспільства.

Володимир КОРОБОВ, директор Херсонського регіонального відділення Асоціації міжнародного співробітництва «Атлантична рада України»