Турки месхетинці: сучасний стан і проблеми інтеґрації в українське суспільство

У Херсонській області зареєстровано 20 громадських організацій національних меншин, які займаються культурною та просвітницькою діяльністю (вивченням мови меншини). Натомість критичним є становище між-національних відносин у місцях компактного проживання турків-месхетинців.

Турки-месхетинці належать до сумнозвісного списку народів, що зазнали репресій у сталінські часи: в 1944 р. десятки тисяч турків-месхетинців було депортовано з південних районів Грузії до радянських республік Центральної Азії. В 1989 р. внаслідок загострення міжетнічного конфлікту в Узбекистані турки-месхетинці були змушені знову шукати собі притулок у різних країнах Європи і Азії.

Значна частина турків-месхетинців оселилася і на території України (переважно в південному реґіоні та Донецькій області).
До цього часу проблема повернення турків-месхетинців на історичну батьківщину фактично не вирішена (хоч у Грузії існує відповідна законодавча база), а в деяких місцях компактного проживання, зокрема в Краснодарському краю та Волгоградській області РФ, тривають масштабні міжетнічні конфлікти. Порівняно з іншими державами в Україні ситуація навколо турків-месхетинців відносно стабільна. Але за даними пілотного дослідження (лейтмотивні інтерв'ю, спостереження), проведеного кафедрою філософії і соціології Херсонського державного технологічного університету 2002 р. у Херсонській області, де проживає найбільша в Україні турецько-месхетинська діаспора (3,7 тис.), міжетнічна ситуація може погіршитися – цьому може сприяти і економічна відсталість області, і недосконалість реформування в аграрному секторі господарства, і демографічні процеси, і відсутність законодавчих та нормативно-правових актів стосовно депортованих осіб за національною ознакою.

Хоч в Україні в місцях компактного проживання турецько-месхетинського населення (зокрема, в Херсонській області) накопичуються конфліктогенні фактори, робота по їх усуненню практично не ведеться. Щодо турецько-месхетинської проблеми проводиться політика замовчування як на державному, так і на обласному рівні. Наприклад, Держкомстат України у звіті щодо національного складу населення Херсонської області «загубив» інформацію про чисельність турецько-месхетинського населення в області. В оприлюднених Держкомстатом України даних щодо етнічного складу населення Херсонської області бракує інформації про чисельність турків, а точніше, про найчисельніший турецький субетнос.

Таблиця 1

Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 р.

Кількість, тис. осіб У % до підсумку 2001 р.
у % до 1989 р.
2001р.
1989 р.
Херсонська 1172,7 100,0 100,0 94,8
Українці 961,6 82,0 75,7 102,6
Росіяни 165,2 14,1 20,2 66,2
Білоруси 8,1 0,7 1,0 64,8
Татари 5,3 0,5 0,2 у 2,5 р.б.
Молдавани 4,1 0,4 0,5 74,4
Вірмени 4,5 0,4 0,1 у 3,8 р.б.
Кримські татари 2,0 0,2 0,5 36,2

У таблиці подано інформацію про чисельність етносів, кількість яких перевищує 2 тис. осіб. За даними національно-культурного товариства турків-месхетинців «Ватан», станом на 10.01.1997 р. в Україні проживало близько 10 тис. представників цього етносу, з них – 5 тис. на Херсонщині.
Подібну таблицю надруковано в органі Херсонської обласної ради «Наддніпрянська правда». На відміну від центрального офісу Херсонське обласне управління надало більш розширену інформацію і «не забуло» турків-месхетинців (див. табл. 2).
Таблиця 2
Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 р.

Кількість, тис. осіб У % до підсумку 2001 р. у % до 1989 р. 2001 р. 1989 р.
Вірмени 4,5 0,4 0,1 у 3,8 р.б.
Турки 3,7 0,3 0,0 у 467 р. б.
Кримські татари 2,0 0,2 0,5 36,2
Цигани 1,8 0,1 0,2 87,4

Як вийшло, що етнос, майже вдвічі більший наступного (кримські татари) за кількістю, «зник» із таблиці? Та ще й з таким величезним показником збільшення чисельності – у 467 разів збільшилась кількість турецько-месхетинського населення в Херсонській області (за даними перепису 1989 р., у Херсонській області проживало лише 8 осіб, які визначили свою національність як «турки»). Динаміка більш ніж вражаюча. І це враховуючи, що 1989 р. було зареєстровано саме месхетинських турків. В іншому випадку мова йшла б про цифру на порядок більшу. Але й на цьому непересічному факті увага не зосереджується навіть і на місцевому рівні. В згаданій газеті в коментарях до таблиці увага акцентується на зростанні чисельності вірменів, корейців (в 2,5 раза), татар і азербайджанців (в 1,7 раза), але тільки не турків.
Картину щодо динаміки збільшення турецько-месхетинського населення Херсонської області доповнюють дані Всеукраїнського перепису турецько-месхетинського населення, проведеного Державним комітетом України у справах національностей та міграції 1999 р. (фіксувалося ім'я, адреса, попереднє місце проживання та бажання імміґрувати в Грузію). За інформацією Управління у справах національностей та міґрації Херсонської облдержадміністрації, станом на 1 квітня 1999 р. на території області проживало 2990 турків-месхетинців. Тобто за неповних 21 місяць (до перепису 2001 р.) приріст турецько-месхетинського населення перевищив 700 осіб. Отже, в майбутньому слід очікувати подальшого зростання турецько-месхетинського населення в Україні.
Приріст турецько-месхетинського населення зумовлено передусім традиційно високою народжуваністю. Нижще наведено дані про кількість школярів турецько-месхетинскої національності в Чаплинському районі, де проживає переважна більшість турків-месхетинців на Херсонщині (див. табл. 3).

Таблиця 3
Динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області станом на 2001/2002 навчальний рік

Навчальні класи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Всього учнів в школах району, осіб 641 720 670 417 739 722 716 732 632 402 407
З них турків-месхетинців, осіб 72 75 64 35 70 73 59 44 42 19 6
З них турків-месхетинців, % 11,2 10,4 9,6 8,3 9,4 10,1 8,2 6,0 6,6 4,7 1,5
Орієнтовний рік народження учнів 1995 1996 1994 1992 1991 1990 1989 1988 1987 1986 1985


З 1991 р. спостерігається стабільна тенденція до зростання частки учнів турецько-месхетинської національності в школах району за рахунок дітей, що народилися вже на території України. Пік (70% сімей) еміґраційної активності українських турків-месхетинців припав на 1990 рік. Пізніше міґрація продовжувалась, але вже не так інтенсивно. Саме на цей час припадає і збільшення частки учнів турецько-месхетинської національності, що вибивається з ряду. Незначна частка учнів турецько-месхетинскої національності в 10/11-х класах пояснюється і тим, що значна їх кількість (особливо жіночої статі) обмежується неповною середньою або початковою освітою.
Попри те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинскої національності (наприклад, у школі с. Морозівка частка учнів турецько-месхетинського населення становить 76,3%, с. Балтазарівка – 33,5; с. Надеждівка – 30,4; с. Скадовка – 25,8; с. Павлівка – 23,9%; с. Хрестівка – 23,6%), ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає (див. табл. 4).

Таблиця 4
Динаміка соціальних установок населення України
відносно представників турецької національності
(за шкалою Богардуса)

Показник шкали
Богардуса
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

2001

  4,91 - 5,24 - 5,34 5,41 5,6 5,59


Динаміка показника шкали Богардуса означає, що соціальна дистанція між домінуючими етносами і турками збільшується і наближується до шести. Показник «6» є критичним, адже свідчить про те, що в цьому випадку бажані контакти з представниками певного етносу, обмежуються контактами з його представниками, як з громадянами іншої держави, туристами, а не як мешканцями України, колегами по роботі, сусідами, друзями або родичами.
Наведені показники свідчать про значний конфліктний потенціал, що міститься в місцях компактного проживання турків-месхетинців. Зниження міжетнічної напруженості навколо турків-месхетинців в Херсонській області та сусідніх реґонах (Миколаївська, Запорізька та Донецька області), усунення чинників міжетнічної напруженості, формування позитивної громадської думки з боку домінуючих етносів, налагодження толерантних міжнаціональних відносин, забезпечення належних умов для вирішення проблем у напрямі адаптації турецько-месхетинського населення в український соціум є нагальними потребами українського суспільства.

Володимир КОРОБОВ, директор Херсонського регіонального відділення Асоціації міжнародного співробітництва «Атлантична рада України»

До головної сторінки
Контакт