ЗВЕРНЕННЯ
до Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, віце-прем’єр-міністра Романа Безсмертного, голови РНБО Петра Порошенка, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової

Перемога демократичних сил відродила у етнічних спільнот України надію на утвердження державної етнонаціональної політики, яка була б спрямована на забезпечення їхніх потреб та інтересів і відповідала б загальновизнаним світовим та європейським стандартам.

Одним з перших кроків нової влади став намір скоротити кількість органів державного управління, в тому числі Державний комітет України у справах національностей та міґрації. Ставлячись із розумінням до заходів щодо вдосконалення структури управління державою, водночас висловлюємо надію, що їх не буде зведено до арифметичного зменшення.

У суспільному житті України вирізняються сфери, управління якими потребує постійної присутності спеціалізованого державного органу. Серед таких сфер – міжетнічні відносини, наповнені й досі нерозв’язаними комплексними проблемами соціального, економічного, політичного, культурного змісту. З міжетнічними проблемами щільно пов’язані міжрегіональні проблеми. До цього часу управління державними заходами щодо вирішення таких проблем здійснювалося спочатку Міністерством України у справах національностей, а потім відповідними державними комітетами. Свого часу ліквідація такого спеціалізованого органу суттєво ускладнила управління етнополітичною сферою і неґативно позначилася на її стані. Переконані, що повторення цього досвіду матиме такі неґативні наслідки:

1. Ліквідація спеціалізованого органу управління етнополітичною сферою позбавить державу можливості комплексного вирішення проблем, які є взаємопов’язаними, такими, що не можуть вирішуватися окремо одна від одної.

2. Розпорошення функцій спеціалізованого органу за іншими державними установами змусить останніх створювати додаткові спеціальні підрозділи, що призведе до збільшення штатів порівняно з нинішнім штатом Комітету.

3. Питання, віднесені до компетенції спеціалізованого органу, будуть другорядними для відомств, до яких їх буде передано, а відтак неминуче вийдуть з під належного контролю держави, що є вкрай небезпечним з точки зору національної безпеки.

4. Ліквідація спеціалізованого органу управління етнополітичною сферою призведе до ліквідації ради представників організацій національних меншин, яка діє при ньому, що може призвести до відчуження меншин від влади.

5. Ліквідація вдруге спеціалізованого органу стане демонстрацією зневаги влади до права, оскільки Законом України “Про національні меншини в Україні” передбачено функціонування такого органу, причому у статусі міністерства.

Важливість наявних проблем в етнополітичній сфері Україні не тільки ставить під сумнів доцільність ліквідації спеціалізованого органу державного управління нею, а й наполегливо вимагає його збереження із відновленням у статусі міністерства, що передбачено чинним законодавством.

Геннадій Удовенко, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

Микола Шульга, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, доктор наук

Рефат Чубаров, народний депутат, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Володимир Євтух, член-кореспондент НАН України, декан факультету соціології та психології Національного університету ім. Т. Шевченка

Май Панчук, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Олександр Майборода, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Йон Попеску, кандидат філологічних наук, народний депутат України другого і третього скликання

Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Юлія Тищенко, Сергій Бугаєв, керівники програм Українського незалежного центру політичних досліджень

Григорій Куценко, Голова громадської організації “За міжнаціональний мир і злагоду”
Йосиф Зісельс, Голова Асоціації єврейських організацій і громад Уккраїни, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України

Станислав Костецький, Співпрезидент Конгресу національних громад України. голова Спілки поляків України

Петро Григориченко, Президент “Конгресу ромен України”

Канафія Хуснутдинов, Президент Всеукраїнського татарського центру “Туган Тел”

Алла Потапова, Голова Всеукраїнське національне культурно-просвітницьке товариство “Русского собрания”

Маре Літневська, Голова Естонського земляцтва в Україні

Даля Макарова, Голова Київського товариства литовської культури імені Майроніса

Ірина Оржехівська, Голова Спілки білорусів України

Віолета Хачатурова, Голова товариства вірменської культури “Наірі”

Тимур Мамоян, Голова асоціації курдських організацій “Мідія”

Олександр Арабаджи, Голова Київського товариства караїмів

Гуля Шлюсавер, заступник голови казахського товариства “Достик”

Надія Єфіміщ, Голова Київського товариства народів фінно-пермської групи

Наталія Непийвода, головний редактор газети Конгресу національних громад України “Форум націй”

Борис Драгін, журналіст газети “Дзеннік Кійовскі”

Євгенія Церунян, головний редактор газети “Арагац”

Каріне Тумагаян, керівник вірменської національної недільної школи