Виступ Президента України на об’єднаному засіданні палат Конгресу США

6 квітня 2005 // "Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

Вельмишановні пане Голово і пане Президенте!
Шановні сенатори і члени Палати Представників!
Шановні пані і панове!

На стіні цієї величної споруди написані латинські слова «E Pluribus Unum» – що означає «З багатьох – одне». Цей девіз нагадує про Американську революцію, якою почалася історія свободи у сучасному світі.
Дорога в цей зал провела мене через помаранчевий Майдан Незалежності. Там мільйони людей повторювали слова – «Разом нас багато, нас не подолати». Гасло української революції нагадує – свобода продовжує перемагати. Україна відкриває історію свободи у ХХІ столітті.

У цих девізах – багато спільного. Вони говорять про силу наших народів, народжену єдністю. Вони говорять про перемогу наших народів у боротьбі за свободу.
Запрошення виступити перед обома палатами Конгресу я сприймаю як вияв поваги до української нації. Висока честь – говорити з трибуни, на якій до мене стояли світові лідери – Уїнстон Черчілль, Лех Валенса, Нельсон Мандела.

Я вдячний за унікальну можливість звернутися до цього великого форуму американського народу. У вашій готовності почути нову Україну я бачу знак партнерства двох націй, об’єднаних спільними демократичними цінностями.

Від імені українського народу я хочу подякувати Конгресу США, Президентам США Джорджу Вокеру Бушу, Біллу Клінтону, Джорджу Бушу, і всьому американському народові за незмінну повагу до України і підтримку української демократії. Окремо хочу віддати данину поваги Президенту Рональду Рейгану – в Україні завжди пам’ятатимуть його відданість справі свободи України.

Для мене важливо висловити слова подяки саме у цьому залі. У ньому український народ знаходив підтримку у найважчі для нього часи.
Тут захищались права поневолених народів. Тут людство вперше почуло правду про Голодомор – організоване знищення голодом мільйонів українців. У цьому залі про свободу України говорили ще тоді, коли сама вона була позбавлена голосу.
Ваші слова долинали до нас і підтримували в нас надію. Ми чули їх, бо у всі часи українці відчували себе порідненими з американцями у просторі свободи. У ньому нас не могла розділити жодна «залізна завіса».

У вашому місті стоїть пам’ятник батьку-засновнику української нації, великому поету Тарасові Шевченку. На ньому вибиті його слова про неминучість появи в Україні свого Вашингтона з «новим і праведним» законом. Ці рядки мають глибокий смисл для всіх українців.

Шевченко відчув непереможну силу слів: «кожну людину Бог наділив правом на життя, свободу і прагнення до щастя». Цим спільним переконанням визначається близькість українців і американців. Ніякі відстані їй не перешкоджають.
Американський приклад свободи ніколи не втрачав своєї притягальної сили. Всі режими, що нищили демократію в Україні, пробували прищепити українцям антиамериканські фобії. І завжди зазнавали провалу.

Праця наших американських друзів, які в минулі роки ділилися з нами своїм демократичним досвідом, зміцнювала партнерство двох народів.
Вдячність за їх зусилля має для мене особистий вимір. Завдяки одній з програм я познайомився зі своєю дружиною Катериною Чумаченко-Ющенко. Її любов і вірність дала мені сили витримати всі випробування.

Я хочу подякувати їй у ці урочисті хвилини, бо вона була мені опорою у хвилини смертельної небезпеки. Я хочу подякувати Америці за те, що дозволила моїй дружині, як і мільйонам українців, перенесених через океан хвилями еміграції, жити з Україною в серці.

Багато благородних людей по обидва боки Атлантичного океану вірили в демократичне майбутнє України. Наша з вами спільна віра справдилася у дні помаранчевої революції.

Ми високо цінуємо послання, висловлене лідерами вашої країни напередодні виборів і у дні революції. Воно було чітким і однозначним. США засудили фальсифікації і підтримали право українців вільно обирати владу. Це послання ще більше зміцнило наше партнерство в ім'я демократії.

Помаранчева революція засвідчила – Україна є сучасною європейською нацією, яка поділяє спільні цінності євроатлантичної цивілізації. В ній набирає сили громадянське суспільство. В ній громадяни готові захищати свої права і свободи.
Ми, українці, є різними. Ми розмовляємо різними мовами, сповідуємо різні релігії, маємо різні політичні погляди. Але ми визнаємо право кожного бути самим собою. У цьому – наша єдність і наша сила.

У дні революції на Майдані перебували мільйони людей – і не було зафіксовано жодного, я повторю, жодного акту насильства. Люди під помаранчевими прапорами ділилися хлібом і теплом не лише один з одним, а й з опонентами.
Озброєний вірою та переконанням народ переміг корумповану владу. Найбрудніша в історії виборча кампанія завершилася перемогою справедливості. Громадяни України схилилися перед авторитетом правосуддя і спільно взяли на себе відповідальність за свою долю.

Шановні пані та панове!
Сьогодні Україна дивиться у майбутнє з великою надією. Результатом чесних виборів став прихід на державні посади нової генерації політиків, не обтяжених комплексами радянського минулого. Це чесні, патріотичні і професійні люди. Ми працюємо однією командою, перед нами одна ціль – швидко привести свою країну до успіху.
Ми формуємо нову модель поведінки влади – вона стає слугою своїх громадян, охороняє їх конституційні права і свободи. Ми хочемо мати свій Уряд від народу, керований народом і для народу.

Нова влада не допустить адміністративного тиску на парламентських виборах наступного року. Їх чесність і прозорість будуть забезпечені. Нічого іншого не дозволить сам народ.

Перша ознака змін – зростаюча незалежність ЗМІ. Ми звільнили пресу від тиску. Ніхто не сміє наказувати журналісту говорити те, що потрібно владі. Монопольний поділ українського медіа-простору між двома-трьома родинами буде подоланий. Ми будуємо відкрите суспільство, яке сповідує свободу слова. І ми готові захищати її.

Для мене кожен випадок загибелі журналіста – це виклик демократії. Ми хочемо дізнатися правду про всі трагедії, що сталися у минулі роки. Вже отримані важливі результати розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Перед законом будуть відповідати не лише виконавці, а й організатори та замовники цього злочину.
Перед судом постануть усі, хто вбивав журналістів і політиків, хто фальсифікував результати виборів, хто вів країну до розколу. У нас є політична воля повернути українцям віру у правосуддя. Наше першочергове завдання – гарантувати незалежність судової влади. Наша мета – утвердження в Україні верховенства права.
Ми будуємо суспільство, де не буде місця нетерпимості.

Мій батько, Ющенко Андрій Андрійович, син в’язня Освенціму, Бухенвальда, Дахау. Я з дитинства пам’ятаю розповіді батька про концтабірне пекло.

Я – син нації, яка пережила найбільші трагедії ХХ століття – Голодомор і Голокост. 60-ліття Перемоги Об’єднаних Націй над нацизмом ще раз нагадує про наш обов’язок - викорінити будь-які прояви антисемітизму і ксенофобії, гарантувати права меншин.
Я готовий виконати цей обов’язок. Всі громадяни України, якого б вони не були походження, будуть рівними у суспільстві, де можливості відкриті для всіх.

Моїй присязі додає впевненості яскравий спогад з днів нашої революції – спільна молитва сотень тисяч людей на Майдані. Християни, іудеї, мусульмани молилися разом, кожен за своїм звичаєм. Але всі просили у Творця одного – свободи, справедливості і добра для своєї країни і всіх її громадян.

Ми будуємо відкриту економіку, що заохочує інновації, винагороджує ініціативу і забезпечує високі соціальні стандарти. Ми розгортаємо рішучу боротьбу з корупцією, стимулюємо чесну конкуренцію, формуємо прозорі стосунки влади і бізнесу.
Моя мета – поставити Україну в ряд процвітаючих демократій. Моє бачення майбутнього – це Україна в Об’єднаній Європі.

Приєднання до Євросоюзу ми розглядаємо як шанс розкрити всі можливості нашої країни. Європейська перспектива для нас – це потужний стимул для досягнення високих політичних, соціальних і економічних стандартів. Ми бачили, як відкритість європейських дверей додала впевненості нашим сусідам. Було б несправедливим закривати їх перед українцями, які так красиво підтвердили свою європейську ідентичність.

Україна хоче гарантувати безпеку своїм громадянам, прагне жити в мирі і злагоді зі усіма своїми сусідами і на Заході, і на Сході. Природно, що ми спрямовуємо свої зусилля на інтеграцію до НАТО – структури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні миру і стабільності на європейському континенті.

Переконаний – європейське і євроатлантичне прагнення України не можуть розглядатися як додаткові ускладнення. Інтеграція України – не проблема, а великі можливості, які відкриваються перед нашою цивілізацією.
Вступ України до Євросоюзу – це подолання поділів Європи, це нова потужність нашої цивілізації.

Вступ України до Альянсу – це якісно новий рівень стабільності на стратегічно важливому просторі від Варшави до Тбілісі і Баку.
Природно, що я говорю про нові можливості саме тут, у Вашингтоні. Сполучені Штати, як ніяка інша країна, завжди керувалися у своїй політиці ідеями свободи, а не лише бажанням зберегти баланси сил та інтересів. З часів Президента Вілсона цей великий ідеалізм давав Європі сили і мужність для історичних змін.

Президент Рейган захищав ідеали свободи, коли перед Берлінською стіною звертався до Михайла Горбачова: «Зруйнуйте цю стіну, пане президенте».
Президент Буш-старший втілював ці ідеали, коли підтримав об’єднання Німеччини.
Президент Клінтон нагадував про них, коли підтримував вступ східноєвропейських країн і країн Балтії до НАТО.

Вірю – Америка і сьогодні готова до великих рішень.
У мене немає сумнівів – ми отримаємо підтримку в нашій праці і наших прагненнях. Ми не хочемо нових стін у Європі. Переконаний – ви також цього не бажаєте!

Шановні друзі!
Мета мого приїзду до США – нова якість україно-американських стосунків. Нашим спільним інтересам відповідають не потепління, що чергуються з охолодженнями. Нам потрібна нова атмосфера довіри і партнерства. Нова Україна пропонує Америці справді стратегічне партнерство.

Наші з Президентом Бушем зустрічі засвідчили – Україну розуміють і підтримують. Настав час реальних кроків назустріч один одному.

Перший крок.
Нам потрібно поховати релікти часів холодної війни.
Панове сенатори і конгресмени! Я звертаюся до вас – відмініть поправку Джексона-Веніка, зробіть цей крок назустріч Україні, подолайте цю стіну.

Крок другий.
Нова українська влада безпрецедентно відкриває український ринок, радикально зменшує митні обмеження. У відповідь ми чекаємо від США скасування обмежень для українських товарів на американському ринку. Закликаю вас зробити цей крок.

Крок третій.
Відмова визнати за українською економікою ринковий статус є анахронізмом. Українські виробники позбавлені тих прав, якими користуються їх конкуренти. Настав час відновити справедливість. Три дні тому Україна офіційно звернулася до Уряду Сполучених Штатів з проханням надати українській економіці ринкового статусу. Ми звертаємося з проханням зробити це до осені.

Крок четвертий.
Вже до листопада цього року Україна має стати членом Світової організації торгівлі. Прошу у найближчі місяці підтримати наш вступ до СОТ.

Крок п’ятий.
Ми запрошуємо Сполучені Штати вже цього року задіяти всі політичні, фінансові та технологічні ресурси для зведення нового укриття над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної станції. Прошу Конгрес підтримати відповідні програми.

Крок шостий.
Ми хочемо, щоб у американських університетах щороку навчались за спеціальними програмами по 2 тисячі українських студентів протягом наступних 5 років. Прошу Конгрес США профінансувати такі програми для України.

Крок сьомий.
Україна зі свого боку погодилася на скасування візового режиму для громадян США. Прошу американську владу якнайшвидше зробити аналогічний крок для українських студентів, політиків, бізнесменів.

Крок восьмий.
Від імені України прошу включити її до числа учасників програми «Виклик тисячоліття».

Слідом за цими першочерговими кроками ми можемо зробити і багато інших. Для цього у нас є можливості у різних сферах.
Ми вітаємо інвестиції в українську економіку і готові створити найсприятливіший клімат і для американських, і для всіх інших інвесторів. У наших спільних інтересах –- багато «історій успіху» американського бізнесу в Україні.

У США і України є спільні стратегічні інтереси. Ми єдині у головному: всюди, де можемо, ми готові підтримати свободу і демократію. Ми готові до такої відповідальності, бо знаємо: якщо у когось відняли свободу – її відняли у нас.
11 років тому моя країна добровільно відмовилася від третього за розміром у світі ядерного арсеналу. Україна зробила світ безпечнішим. Час показав – наш вчинок не завжди отримував ту оцінку, на яку він заслуговував. Але ми готові і далі спільно протидіяти загрозам, які несе розповзання зброї масового ураження, ракетних і ядерних технологій.

Україна буде надійним партнером Америки у війні з тероризмом. Переконаний – його вдасться перемогти, і не лише силою зброї.

Наш обов’язок – викорінити корені тероризму. Нам під силу завдати поразки ідеології, що живить його – ідеології ненависті. Я глибоко переконаний – прийде час і в словниках народів світу термін «тероризм» буде супроводжуватись позначкою «проблема вирішена». Таку ж позначку людство поставить і коло інших ганебних понять, таких як расизм, дискримінація, рабство.

Ми вже бачимо перші результати в Іраку, де українські солдати ризикують життям поруч з американськими. Україна готова і далі допомагати демократично обраному урядові цієї країни у вирішенні питань економіки і безпеки.

Поле тем для нашого діалогу – невичерпне. Мені хотілося б, щоб першу скрипку у ньому грала громадська дипломатія. Перед від’їздом до США я отримав листа від групи авторитетних українських і американських організацій, які вже пропонують актуальні теми для розширення діалогу. Такі ініціативи варто підтримувати.

Шановні пані та панове!
Джон Кеннеді присягнув від імені Америки цілому світу: «Ми заплатимо будь-яку ціну, витримаємо будь-який тягар, зустрінемо всі труднощі і підтримаємо всіх друзів і протистоятимемо всім ворогам для успіху свободи».

Я приєднуюсь до цих слів від імені України. Мені дали це право люди, які вистояли на промерзлому Майдані Незалежності.

Україна вільна і буде такою назавжди.
Громадяни України здобули свободу завдяки своїй мужності і підтримці друзів з усього світу. У ці дні хочу згадати одного з них – Папу Іоанна Павла ІІ Великого. Він сказав нам: «Іти дорогою правди буває дуже важко. Але ніколи не буває неможливо». Ми стали на цю дорогу і не звернемо з неї.

Разом нас багато, нас не подолати!
Нехай Бог благословить Америку!
Нехай Бог береже Україну!