Мойсей Фішбейн
український поет,
член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу
та Національної спілки письменників України,
лауреат премії імені Василя Стуса

Виступ на Міжнародному форумі «Народ мій завжди буде!»,
присвяченому 75-м роковинам Голодомору в Україні

Київ, Національна Опера, 22 листопада 2008 року

 Високошановний пане Президенте України!

Ваша Святосте!

Ваші високоповажності!

Пані й панове!

Сімдесят п’ять років минуло відтоді, як сталінські нелюди вбили
   зумисне створеним голодом мільйони українських селян: дітей, жінок, чоловіків… 
У величезну українську могилу лягли не десятки, не сотні,  не тисячі, не десятки тисяч – мільйони.
Це було народовбивство.

Мільйони українців убито голодом у центрі Європи. Дітей, жінок, чоловіків… І не було їм ні співчуття, ні допомоги.
В центрі Європи погибало, в центрі Європи конало вбиване сталінськими катами українське село.
Діти вночі кричали, хлібця в мами просили.
В мами хлібця не було: за наказом кремлівських душогубів забрали все.
Потім дитячих голосів було вже не чути. Потім село починало жалібно вити.
Потім тихо стогнало. Потім замовкало й перетворювалося на кладовище. А держава хліб мала.
Це було народовбивство.

Сталінські сатрапи не боялися й не знали Бога.
Ті, хто сьогодні сміє заперечувати, що Голодомор 1932 – 1933 років був народовбивством,
також не бояться й не знають Бога.

Я прошу людей, я прошу людство визнати:
Голодомор в Україні був народовбивством,
Голодомор в Україні був геноцидом.

Ось дитина, що гине з голоду. Ось мати, що, гинучи з голоду, бачить смерть своєї дитини.
Ось батько, що, гинучи з голоду, бачить смерть своїх дітей і своєї дружини.  

Подивімося в їхні очі.
Почуймо їхній передсмертний стогін.
Уявімо їхню смертну муку.
Пом’янімо кожного з них.

Вічна пам’ять убієнним.

Нашу пам’ять хочуть убити. Але наша пам’ять незнищенна.
Ми пам’ятаємо й пам’ятатимемо. Ми пам’ятатимемо й не простимо.
Вони хочуть убити український дух, українську мову, українську історію, українську минувшину й українське прийдешнє.
Вони хочуть убити самe українство. Але вони не пройдуть.
Вони не пройдуть!
Україна божиста. Україна свята. Україна незнищенна. Україна вічна.
Слава Україні!