5 липня 2010 року на 84-му році життя помер Петро Січко – учасник національно-визвольного руху, член Української Гельсінкської Групи,
колишній політв’язень.
Упродовж двох поколінь – з початку 40-х років XX століття – родина Січків вела цілеспрямовану героїчну боротьбу за незалежність України та за права людини, за що неодноразово каралися в радянських таборах.

Указом Президента України Віктора Ющенка 2006 року Петра і його сина Василя як члени УГГ, а Стефанію Петраш (дружину Петра Січка) як неоголошеного члена УГГ було нагороджено орденами «За мужність» I ступеня.

Помер великий сподвижник національної боротьби, людина високих моральних принципів, патріот рідної землі.

Співчуваємо родині, близьким і товарищам Петра Січка, усім членам Української Гельсінкської Групи, разом із ними переживаємо тяжку втрату для українського тправозахисного руху.

Вічна пам’ять.

Конґрес національних громад України