З 18 січня в студії розпочинається курс В. Ліхачова "Політика пам'яті на стенді: музейна експозиція як механізм формування наративу історичної пам'яті про катастрофу

Лихачев курс.jpg

Починаючи з середини січня 2022 року завдяки підтримці Світового конгресу українців та під патронатом Вааду України Студія «Діє-Слово» проведе три унікальних лекційних курси.

Перший – це п’ять лекцій історика та громадського діяча В’ячеслава Ліхачова під назвою «Політика пам'яті на стенді: музейна експозиція як механізм формування наративу історичної пам'яті про Катастрофу». 

Перша лекція очікується 18 січня о 20-00, далі лекції відбудуться 25 січня, 1, 8 та 15 лютого.  Зареєструватись на курс можливо за посиланням.

Лекційний курс присвячений обговоренню впливу концепції експозиції і підбору експонатів на сприйняття відвідувачем музею теми Катастрофи єврейського народу.

 

Теми лекцій:

1. Як формується і відтворюється пам'ять: роль музеїв.

2. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях Німеччини, Польщі та США.

3. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях Ізраїлю: аналіз постійної експозиції Яд Вашем.

4. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях на пострадянському просторі.

5. Музейні проєкти в сфері Голокосту на пострадянському просторі в динаміці: аналіз впливу громадських дискусій і політичного контексту.

 

Більш докладніше розповідає про лекційний курс на своїй сторінці у ФБ В’ячеслав Ліхачов:

«Широка дискусія навколо скандальних арт-інсталяцій на території Бабиного Яру, серед іншого, сприяла формуванню суспільного інтересу до меморіалізації пам'яті трагедії Голокосту. 

Я працював в Яд ваШемі та все професійне життя цікавився механізмами збереження та відтворення (а почасти й конструювання) колективної пам’яті за допомогою музейної експозиції.  Мені здалося, що досвід музеїв в інших країнах вартий аналізу в світлі подальших дискусії щодо перспектив напрацювання майбутньої української політики меморіализації пам’яті жертв Голокосту. 

У різних музеях в різних країнах світу в силу відмінностей як в підходах до музейної справи, так і в силу національних особливостей, представлені різні концепції. Унікальні в кожній країні практики політики пам'яті впливають як на прийнятий в суспільстві домінуючий наратив, так і на музейний простір.

Пам'ять про Катастрофу сприймається (і відтворюється) по-різному в Ізраїлі, Німеччині, США, Польщі, в різних країнах на пострадянському просторі. Цей процес розвивається в динаміці. Навіть державна політика пам'яті змінюється із часом, недержавні структури ще більш інтенсивно реагують на професійні розмови в середовищі істориків, та як наслідок проходить зміна суспільного клімату.

Часом музейні експозиції та їх зміни не тільки відображають дискусії, але і самі стають предметом палких суперечок. Окремий спектр питань стосується мови вираження музейної експозиції: від класичних історичних музеїв і музеїв мистецтв до сучасних інтерактивних виставок.

Я спробував сформулювати щось на кшталт оглядів основних моделей, представлених у різних музеях світу, у міні-курсі лекцій».

 

Сертифікат слухача можна отримати за умовами реєстрації та присутності на всіх лекціях.


Проєкт проводить Студія "Діє-Слово" завдяки спонсорській підтримці «Української Світової Фундації» (Канада) та координується Ваадом України.

Керівник проєкту – директор Студії «Діє-Слово» Олена Заславська.
diyeslovo2020@gmail.com