22 січня 2022 року під егідою Київського безпекового форуму відбувся Національний круглий стіл "Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави»
В заході взяв участь сопрезидент Вааду України пан Йосиф Зісельс.
Чотирнадцять тез щодо Єдності
Добрий день! Вітаю всіх зі Святом Дня Соборності України.
Я змушений погодитися з організаторами «Круглого столу» про те, що три хвилини, це оптимальний термін часу, за який можна аргументовано проаналізувати стан країни на тлі війни, економічної кризи, коронавірусної кризи та інших наших негараздів.))
Оскільки дуже мало часу, буду виступати тезами:
1. Коли ми говоримо про єдність народу, про опір агресії, коли ми розмірковуємо про планування, передусім стратегічне, застосовуємо різні визначення, які відносяться до народу в цілому, передбачається, що ми приблизно однаково точно, повно та об'єктивно розуміємо колективну ідентичність цього народу;
2. Колективна ідентичність, навіть її поверхові форми – етнічна та релігійна, і їх всі розуміють приблизно однаково – не є в Україні єдиними – вони фрагментовані, не об’єднані у спільну ідентичність.
3. Немає не тільки єдиної спільної ідентичності – немає навіть національного консенсусу, коли 70-80% громадян мають приблизно однакове бачення минулого, сьогодення та майбутнього України – звичайно, не в деталях, а в головних параметрах.
4. Важливіша, на моє переконання – цивілізаційна ідентичність, яка базується на системі цінностей. Прошу відноситись до цього як до моделювання с певною мірою умовності.
5. Впродовж сторіч на українців та меншини, які жили на цій території, впливали два потужних центри ідентичності, умовна назва яких – європейська та євразійська. Результат сотен років впливу – це змішана ідентичність, де в різних пропорціях перемішані дві згадані.
6. Майдан та Антимайдан, війна на Сході України та можлива нова війна – все це є похідними від цього протистояння, цієї змішаної ідентичності.
Проекції на всі координати: мовну, етнічну, релігійну, історичну, цінністну та інші показують, що цей конфлікт не вичерпується жодною проекцією, і це означає, що конфлікт – міжцивілізаційний.
7. Більш того, усі наші основні досягнення та негаразди – це також похідні від нашої змішаної колективної ідентичності.
8. Системи цінностей, які закладені у фундаменти цих двох цивілізацій, не просто різні, вони – протилежні.
9. Перехід конкретного народу від євразійської або змішаної колективної ідентичності до європейської, пов'язаний насамперед зі зміною колективної системи цінностей. Таким чином він еволюційний, тобто довгий, тяжкий, протиречивий і непослідовний. Саме так ми рухаємося останні 30 років.
10. Наша ідентифікаційна криза полягає в одночасній присутності в нашому народі декількох моделей колективної ідентичності, які відрізняються, наприклад, пропорцією двох основних моделей – європейської та євразійської.
11. Наша ідентифікаційна проблема полягає не в тому, що близько 20 відсотків громадян України в тій чи іншій мірі бажають жити з "руським миром", і це є похідною від їхньої колективної ідентичності, а в тому, що близько 50 відсоткам громадян України байдуже, яку цивілізаційну модель Україна матиме у майбутньому. Вони здатні пристосовуватися до будь-якої моделі, до будь якої влади, тому що основне навантаження їхньої колективної ідентичності – це реалізація цінностей виживання, а не цінностей самореалізації.
12. У міжцивілізаційному конфлікті важливо розуміти, що потужність протистояння обумовлена величезною енергією захисту своєї колективної ідентичності десятків мільйонів людей, і це справедливо для будь-якого народу.
Тому умова міжцивілізаційного миру – це невтручання у колективну ідентичність один одного.
13. Ми можемо розвиватися у цивілізаційному вимірі еволюційно, за допомоги, перш за все, нашого громадянського суспільства та наших щирих союзників у європейській цивілізації, але додати прискорення цьому еволюційному руху можно тільки тоді, коли влада України буде розуміти ці проблеми та мобілізовувати зусилля держави на сприяння такому розвитку.
14. Простий висновок: ми повинні вибирати саме таку владу, яка спроможна та мотивована до розвитку нашої цивілізаційної ідентичності – у європейському напрямі, і не тільки вербально, але передусім – своїми діями.
Дякую за увагу.
